Радіацію неможливо побачити, відчути на смак або визначити за запахом продукту. Овочі, ягоди, гриби чи молоко можуть виглядати абсолютно нормально, але достовірно встановити вміст радіонуклідів можна лише за допомогою спеціальних лабораторних вимірювань.
Саме для цього проводиться радіаційний контроль продуктів харчування. Дослідження дозволяє визначити питому активність радіонуклідів у зразку та порівняти отримані результати з установленими нормативними значеннями. В Україні нормативно регламентується, зокрема, вміст цезію-137 (^137Cs) і стронцію-90 (^90Sr) у харчових продуктах та питній воді.

Як радіонукліди потрапляють у продукти
Радіонукліди можуть тривалий час перебувати у ґрунті та інших компонентах довкілля, а потім переходити до рослин, води та харчового ланцюга.
Наприклад, забруднення ґрунту може призводити до накопичення окремих радіонуклідів рослинами. Далі вони можуть потрапляти до організму тварин із кормом та водою, а зрештою — у молоко, м’ясо та іншу продукцію.
Тому радіаційні дослідження особливо актуальні для продукції невідомого походження та сировини, зібраної на територіях, радіаційна характеристика яких невідома.
Які продукти можна перевірити на радіацію
Лабораторному дослідженню можуть підлягати практично всі основні групи харчової продукції та сировини. Зокрема:
- гриби та лісові ягоди;
- овочі, фрукти та зелень;
- картопля та коренеплоди;
- зерно, крупи та борошно;
- молоко та молочна продукція;
- м’ясо;
- риба;
- мед;
- лікарська рослинна сировина;
- корми;
- питна вода;
- інші продукти та сільськогосподарська сировина.
Гамма-спектрометричні методи використовуються для дослідження харчових продуктів і сировини на вміст гамма-випромінюючих радіонуклідів.
Які радіонукліди визначають
Одними з ключових показників радіаційного контролю харчової продукції є цезій-137 та стронцій-90. Саме для них встановлені допустимі рівні вмісту в різних категоріях харчових продуктів та питній воді.
Цезій-137
Цезій-137 є техногенним радіонуклідом, який може переходити з ґрунту до рослин і надалі потрапляти у харчовий ланцюг.
Особливу увагу часто приділяють продукції лісового походження — грибам, ягодам та іншій дикорослій сировині.
Стронцій-90
Стронцій-90 також належить до техногенних радіонуклідів. Через свої хімічні властивості він може поводитися в біологічних системах подібно до кальцію.
Саме тому лабораторне визначення фактичної питомої активності радіонуклідів є значно надійнішим способом оцінки продукції, ніж будь-які припущення за місцем її походження.
Коли варто перевірити продукти на радіацію
Радіологічне дослідження особливо доцільне, якщо:
- гриби або ягоди зібрані у лісі й походження території недостатньо відоме;
- купується велика партія сільськогосподарської продукції;
- необхідний контроль сировини для виробництва харчових продуктів;
- продукція отримана з приватного господарства на території з невідомою радіаційною характеристикою;
- необхідно перевірити зерно, корми чи іншу аграрну сировину;
- виникли сумніви щодо безпечності продукції;
- лабораторний контроль передбачений внутрішньою програмою підприємства.
Особливо корисним аналіз є тоді, коли походження продукту неможливо достовірно встановити.
Чи можна перевірити продукти побутовим дозиметром
Це важливий практичний момент.
Побутовий дозиметр може бути корисним для орієнтовного вимірювання зовнішнього гамма-фону, але таке вимірювання не замінює лабораторного визначення питомої активності конкретних радіонуклідів у продукті.
Лабораторні методики передбачають правильний відбір і підготовку проби, вимірювання активності та оцінювання результату з урахуванням похибки. Методичні вимоги до контролю ^137Cs та ^90Sr окремо регламентують відбір проб і проведення вимірювань.
Тому ситуація, коли дозиметр біля продукту показує звичайний фон, сама по собі не є лабораторним підтвердженням його відповідності нормативам.
Як проводять радіологічне дослідження
Спочатку відбирається репрезентативний зразок продукції. Це важливо, оскільки результат повинен характеризувати не випадкову частину продукту, а досліджувану пробу.
Далі проводиться необхідна підготовка зразка відповідно до методики випробування.
Після цього використовуються радіометричні або спектрометричні методи, залежно від того, які радіонукліди необхідно визначити. Для гамма-випромінюючих радіонуклідів застосовують гамма-спектрометричні дослідження.
За результатами замовник отримує протокол лабораторного дослідження із визначеними показниками.
Що означає результат у Бк/кг
У протоколах можна зустріти одиницю Бк/кг (бекерель на кілограм).
Простіше кажучи, цей показник характеризує питому активність радіонукліда у досліджуваному продукті.
При цьому для різних продуктів нормативні значення можуть відрізнятися. Тому неправильно використовувати одне універсальне число для грибів, молока, овочів, м’яса та води — результат потрібно оцінювати відповідно до категорії досліджуваної продукції. Чинні державні гігієнічні нормативи містять окремі значення для різних груп продуктів.
Чому радіаційний контроль залишається актуальним
Радіологічний контроль не означає, що кожен продукт є потенційно небезпечним. Його завдання — замінити припущення точним вимірюванням.
Для приватної особи це можливість перевірити гриби, ягоди, воду або іншу продукцію перед споживанням. Для фермерського господарства чи виробника — інструмент контролю сировини та готової продукції.
Особливо це актуально для продукції природного походження, склад якої значною мірою залежить від місця вирощування або збору.
Висновок
Радіаційний контроль продуктів харчування дозволяє визначити фактичний вміст радіонуклідів і зрозуміти, чи відповідає досліджена продукція встановленим вимогам.
Перевіряти можна гриби, ягоди, овочі, зерно, молоко, м’ясо, рибу, воду та іншу харчову й сільськогосподарську продукцію.
А головне правило для споживача досить просте: якщо походження продукту викликає сумніви, лабораторне дослідження дасть значно більше корисної інформації, ніж оцінка за зовнішнім виглядом або вимірювання звичайним побутовим дозиметром.
